Ця будівля – свідок війни,
Будинків, розбитих на камені,
Тіл, перетворених в попіл.
Ця будівля – свідок війни,
Що усім відчиняє свої двері для відкриттів,
Викриває правду, яку неможливо ігнорувати.
Уривок із відео We are all witnesses to war | IWM London
“XX століття – століття війн.” – ми звикли чути ці слова і, тим більше, звикли жити з ними. Проте що насправді ховається за цим коротким реченням? Скільки людських жертв, скільки зламаних життів? Скільки відкриттів та невдач, прикладів відваги чи зради? Ми уже звикли до чисел в історії, але за нею стоять ще й долі людей. Саме їх розповідає Військовий музей Лондона. Великі технічні винаходи, списки загиблих та зниклих, ноша пам’яті, яку всі ми мусимо нести для того, щоб історія не пішла по колу.
Ми можемо не знати ключових дат чи назв, але маємо пам’ятати відчуття втрат і силу єдиного духу. Лондонський музей лише частина пазлу, який показує життя під час воєнного конфлікту, його причини і наслідки. Тут вам вдасться відчути все те, що не здатні передати підручники з історії.
Що подивитись у Військовому музеї в Лондоні сьогодні?
Британський Національний музей складається з 5 підрозділів: Дюксфордського та Північного музеїв, крейсеру “Белфаст”, Воєнних бункерів Черчилля та Лондонського музею. Останній з них налічує кілька постійних експозицій, а також тимчасові виставки. Крім того, тут проводяться тематичні заходи, зокрема, зустрічі з очевидцями збройних конфліктів і учасниками воєнних дій. Часто Імперський військовий музей в Лондоні організовує виставки та розмови із сучасними митцями, народженими в зоні конфліктів. Так відвідувачі можуть побачити, як війна впливає на людське життя, за допомогою мистецтва.
Сталеві серця війни: техніка і машини
Одна з постійних експозицій музею під назвою “Свідки війни” представлена дев’ятьма об’єктами з різних місць та подій. Ви побачите на власні очі машину, знищену під час бомбардування Багдаду в ході американського вторгнення в Ірак. Британський митець Джеремі Деллер об’їздив із нею всі Сполучені Штати, щоб почати діалог про збройний конфлікт в Іраці.
Ще один експонат Військового музею в Лондоні, машина інформагентства Reuters, розповідає про небезпечну журналістику в зоні війни. У авто з пресою поцілила ізраїльська ракета під час роботи в Секторі Газа. Внаслідок цього двоє журналістів постраждало. За кожною із цих машин, за усіма іншими об’єктами ховається історія людської відваги, підлості, болю, ненависті, яка штовхає на жорстокість. Їх варто побачити, аби помилки минулого не повторювались.
Обличчя війни і пересічні герої
Велика частина Лондонського військового музею присвячена індивідуальним подвигам: людям, які пережили концентраційні табори, тортури, і падіння імперій зла. Вони – приклад того, як втративши все, можна зберегти людяність, на жорстокість і зраду відповісти героїзмом. Одна з таких історій – доля французької розвідниці та зв’язкової Одетт Сенсом. Після затримання нацистами вона пережила важкі катування, проте не розкрила жодної секретної інформації, тим самим зберігши життя іншим агентам під прикриттям. Згодом жінка потрапила в концтабір Равенсбрюк. Вона змогла вижити навіть після тримісячного утримання в темряві одиночної камери. А після звільнення Одетт Сенсом надала докази для слідства над кількома працівниками Равенсбрюка.
Історія, яку зберегло мистецтво
“Скільки людей не розуміють, що 6 мільйонів жертв були особистостями з власними мріями, власною історією, і кожен з них прагнув жити? Саме тому люди на моїх картинах зображені різними кольорами.” – розповідає Едіт Біркін. Вона одна з митців Другої світової, які передають страхи концтаборів у роботах, експонованих у Імперському військовому музеї Лондона. Едіт народилась у Празі, а в віці 14 років разом з батьками була відправлена до Лодзького гето. За рік її рідні помирають, сама дівчина потрапляє до Аушвіцу, а згодом на примусові роботи у Східну Німеччину. Ще місяць Біркін проводить у концентраційному таборі Берген-Белсен до звільнення. У підлітковому віці вона переживає трагедію, через яку змушена пройти наодинці. Саме цей біль і самотність художниця показує у своїх роботах.
Звісно, Едіт Біркін не єдина, чиї картини показують жахи війни і терору у стінах Імперського військового музею Лондона. Більшість художників були учасниками місій Червоного Хреста у часі війни. Вони прибували до таборів одразу після їхнього звільнення та зображали страхи, які приховував окупаційний режим. Бачачи схожі речі, переосмислюєш всі свої вчинки, ставлення до людей і історій їхніх родин.
Як потрапити до Музею військової техніки в Лондоні
Відвідини музею цілком безкоштовні, але групові екскурсії потрібно бронювати завчасно. Потрапити сюди можна з 10:00 до 18:00 години щодня. Адреса Музею військової техніки в Лондоні: Lambeth Road, London SE1 6HZ. Станції метро поблизу: Lambeth North і Elephant & Castle.
На території розташовані заклади харчування та магазини, де можна придбати пам’ятні речі. Проте тут немає камер схову, тому свій багаж краще залишити в готелі, перш ніж вирушати на екскурсію. І найголовніше – приготуйтесь відчути море різноманітних вражень.
Ганна Коваль
