Лондон — не лише місто тисячі вогнів, свят і ефектних церемоній. Це місто зберігає і трагічні таємниці, і сумні меморіали. У його минулому були немало страшних і похмурих сторінок, і лондонці ніколи не забувають про них. Вічний невичерпний біль війни — одна з таких ран, що не гояться. Але війна закінчилася тріумфом «Антанти», і в її спадщині — немало цікавих артефактів. Почути справжні голоси війни можна в Імперському військовому музеї (Imperial War Museum).
Зброя в психлікарні
Це красива будівля під трішки кокетливим куполом є сховищем колекцій військової техніки, зброї, предметів, які використовувалися під час війни, фотографій та інших експонатів, присвячених озброєним конфліктам 20-го століття. І хоча заснований музей був в 1917 році, лише три роки потому його урочисто відкрив король Георг V в Кришталевому палаці, з якого музей, на щастя, встиг переїхати до знищення цього палацу пожежею. Колекції розмістили спершу в Південному Кенсингтоні, а після вже перевезли в колишню будівлю Королівської психіатричної лікарні, напевно, найвідомішої в Європі, адже її прізвисько стало прозивним — Бедлам. Мало хто знає, що це знаменита назва — всього лише спотворене слово Віфлєєм (Bethlehem), оскільки госпіталь носить ім’я святої Марії Віфлєємськой. Дехто бачать своєрідний символізм в тому, що предмети, які нагадують про моря пролитої крові, тепер розміщені в колишній медичній установі.
До століття початку Першої світової війни в Імперському військовому музеї в Лондоні почався масштабний ремонт. Галереї, присвячені першій світовій війні, освітлюють політику і спадщину конфлікту 1914-1918 років, а також особливості буденної війни – життя в окопах. За допомогою фотографій і артефактів (таких, як банки з продуктами харчування, особисті речі солдатів та ін.) і безлічі листів (багато хто з їх авторів так і не повернувся додому), перед нами постає зворушлива і страшна історія.
Спадщина Першої світової під «прицілом» Другої
З моменту початку Другої світової війни в Імперському військовому музеї почали збирати предмети, пов’язані з цим конфліктом, що став найстрашнішою катастрофою 20-го століття. Через масовані бомбардування музей довелося закрити, але в січні 1941 року в будівлю все одно потрапила бомба, пошкодивши істотну частину експонатів. Лише після війни експозиції були відновлені й поступово відкриті для публіки.
Центральний зал Імперського військового музею є сховищем основних предметів важкого озброєння: гармат, танків і навіть літака, який ефектно звисає із стелі. Галереї на терасах дозволяють музею показати бронеавтомобіль Снетч (Snatch Land Rover) з Іраку й аргентинський операційний стіл з Фолклендських островів. Цей зал можна назвати справжньою демонстрацією військової потужності Британської імперії й Співдружності націй, а також сучасного Сполученого королівства.
Атмосфера музею стає дедалі похмурішою щоразу, коли ви піднімаєтеся вище. На третьому поверсі — виставка, присвячена пам’яті жертв Холокоста (не рекомендуються відвідини дітей до 14 років), експозиція якої прослідковує історію європейського антисемітизму і його найгірші прояви в концентраційних таборах. Далі йде зал злочинів проти людства (не те видовище, яке підходить для дітей молодше 16 років) – мінімалістський простір, в якому безперервно повторюється фільм про геноцид і етнічні злочини на сучасному світі.
Імперський військовий музей має декілька філій — в Даксфорде (прекрасна колекція, присвячена британській авіації, найбільша в країні); Імперський військовий музей Північ; військові кімнати Черчилля (ставка командного центру, розташована в підземеллях центру Лондона) і крейсер Белфаст — корабель-музей Королівського військово-морського флоту часів Другої світової війни, який стоїть неподалік від Тауерського моста на Темзі і приймає відвідувачів.
Усі ці об’єкти варті не меншої уваги, ніж основне відділення Імперського військового музею, оскільки дають уявлення про різні аспекти того чи іншого озброєного конфлікту. А головне — нагадують нам про те, яку ціну людство платить за відмову від пошуку компромісу і миру…
