Топ кафе в Лондоні, ціни в яких вам посміхнуться: китайська кухня

Продовжуємо серію оглядів закладів Лондона, в яких можна поїсти, не відчуваючи дискомфорту при думці про рахунок. Сьогодні рушимо в гості до Великого Керманича і дізнаємося все про сто відтінків смаків китайської їжі.

Смайл № 2: Baiwei (Байвай)

Атмосфера закладу?

Дворівневий ресторан, розташований на віддалі від центральної частини Чайна-тауна, цікаво оформлений в революційному стилі, і при цьому парадоксально пропонує меню від Фуксії Данлоп. Ми чекали від прихильників товариша Мао усілякого осуду буржуйських ананасів і рябчиків, а тут замість аскетичних революційних мисок рису нам пропонують суп з акулячих плавників. Недаремно зачарована Китаєм Фуксія навчалася в Сичуані в прагненні осягнути секрети тамошньої кухні.

Коли краще відвідувати?

В той самий час, коли вам набридне повсякденність і тривіальна кухня.

Що замовляти?

Неймовірно смачний тофу, який тут піддався всім можливим трансформаціям: його подрібнювали, скручували, заморожували, спресовували і  хіба що не виліпили з нього драконів.  А ще, як не дивно для східного меню, тут приголомшливо готують заливні свинячі ніжки. І ще, обов’язково спробуйте сома в гострій підливі – той випадок, коли хочеться дізнатись, як китайською перекладається «осоловілість від задоволення».

Скільки коштує?

Страви з тофу в основному коштують близько 10 фунтів стерлінгів, м’ясні страви – трохи більше. Ділитися замовленою їжею один з одним тут прийнято і вітається, тому замовте різні страви і віддайте належне їх смаку зі східною неквапливістю.

Асортимент меню сичуаньської кухні в китайському кварталі характеризується невисокою вартістю і винятково високою якістю – скромне оформлення страв, але видатні кулінарні достоїнства.

«Одна страва, один стиль; сто страв, сто смаків» – «Байвай» (що в перекладі з китайської означає «сто смаків») є яскравим прикладом цієї приказки в сичуаньської кулінарії. Ця поетична назва замінила сумнівне прізвисько, під яким ресторан відкривався –  «Big Leap Forward» («Великий стрибок вперед»). Як відомо, політика «Великого стрибка» в Китаї з її недалекоглядними реформами призвела до найбільшої соціальної катастрофи і загибелі десятків мільйонів людей. Недивно, що така назва відбивала апетит у відвідувачів, які знають про походження «слогану». До того ж, китайські ієрогліфи, зображені на пропагандистській картині ресторану, перекладаються як «барабанна дріб на підтримку «Великого стрибка вперед». Отже новий неймінг закладу став вельми вдалим рішенням для власників.

Декор епохи комуністичного диктатора Мао Цзедуна в ресторані залишається незмінним і понині. І, проте, «Байвай» – затишне місце з великим вибором автентичних, домашніх сичуаньських, хунаньських і північних страв, які подаються надзвичайно доброзичливим і уважним персоналом.

Чому ж у меню китайського ресторану стоїть типово англійське прізвище? – запитаєте ви. А тому що британська письменниця Фуксія Данлоп стала експертом із продуктів харчування з провінції Сичуань не просто так, а після навчання на факультеті професійних шеф-кухарів в тамошньому університеті. Розбиваючи невірні стереотипи про китайську їжу і заразом навчаючи людей правильному вживанню цієї ж китайської їжі, Фуксія Данлоп поділилася здобутими там знаннями в своїй кулінарній книзі, а також ініціювала створення програми з обміну секретами національних кухонь своєї батьківщини й Китаю.

Для китайців текстура їжі так само важлива, як і смак. При чому, як не дивно для нашого сприйняття, апетитна закуска в їхньому розумінні складається із слизького, гумового, холодного свинячого вуха, язика й рубця, кинутих в гострий чорний оцет.

Зберігаючи вірність іншій китайській приказці: «Китай – це місце для їжі, а Сичуань – місце для смаку», страви південно-західної провінції залишаються міцними, з великою кількістю сушених перців чилі, сичуаньського перцю і ароматного часнику.

Гунг бао тофу – цікава варіація більш відомої курки гонг-бао. Шовковисті шматочки смаженого яєчного тофу вкриті блискучим солодким і кислим соусом, потім посипані хрустким арахісом і сушеним чилі.

Довгі боби є чудовим вибором овочів для засолу, оскільки бобові порожнини дуже добре утримують кислий розсіл. Тут їх змішують із слабо маринованою обсмаженою рубаною свининою, внаслідок чого досягається надзвичайно приємний контраст смаків.

Лише локшина дан-дан не виправдала наших очікувань. Хоча яловичину можна було прожувати і соус був ароматним, китайська лужна локшина була м’якою й водянистою.

Кажуть, двоє – це компанія, троє – натовп, а четверо – вечірка. Ця банда чотирьох із групи Баршу приголомшує китайський квартал «феєрверком» приготування їжі за рецептами південно-західного Китаю, після дегустації якої хочеться повторити вечірку знову.

 

Пов'язані публікації