Галерея Тейт: класика і сучасність

Исторична будівля галереї

Якщо ви запитаєте у лондонця, як пройти до Галереї Тейт, він обов’язково уточнить: до якої з них? Просто тому, що «Галерея Тейт» – це, в першу чергу, організація, що опікується роботою чотирьох музеїв, два з яких знаходяться в столиці: Тейт Британія і Тейт Модерн. Почнемо, як повелося, з класики.

Еволюція по-англійськи: від в’язниці до музею

Є щось містичне в тому факті, що меценатами і заступниками мистецтва часто стають власники цукрових заводів. Так було в Російській імперії, так сталося й у Британській. «Цукровий король з Чорлі» Генрі Тейт, що заробив незчисленні статки на цукрі-рафінаді, в 1889 році зробив британському уряду воістину королівський дарунок — шістдесят п’ять картин зі своєї колекції. Крім того, 80 тис. фунтів промисловець виділив на будівництво галереї для демонстрації цих предметів мистецтва. Не минуло й десяти років, як вона була відкрита на місці колишньої в’язниці Міллбенк. Проектувальником будівлі виступив С. Сміт, а опікуванням новоствореної Національної галереї британського мистецтва стала спеціальна Рада.

Перлина колекції — утоплениця?

Експозиція нового музею на перших етапах його існування складалася з полотен живописців, які народилися після 1790 року. Причина такого дивного «фільтру» не цілком зрозуміла, але одна з гіпотез свідчить про те, що галерея замислювалася для експозиції сучасних картин. Сьогодні на початках сучасна галерея стала класичною, поступившись цією нішею галереї Тейт Модерн. Але за часів старту роботи «материнської» галереї Тейт картини, що виставлялися в ній, дійсно вважалися «сміливими». Взяти хоча б полотна Джорджа Фредеріка Уоттса, які він сам передав до фонду галереї: його алегоричні картини мистецтвознавці відносять до символізму — течії, яка робила лише перші боязкі кроки в консервативно направленому мистецтві вікторіанської Англії. Або шедевр світового живопису, що досі зберігається в галереї – «Офелія» авторства Джона Еверетта Мілле: видатний прерафаліт навіть купив за 4 фунти вінтажне плаття для написання цієї картини, а юна натурниця вимушена була позувати йому, лежачи у ванні. Закінчилися сеанси тим, що бідолаха Елізабет простудилася, і художникові довелося виписати її батькові ще 50 фунтів на лікування. Втім, фінансова розтрата Мілле себе виправдала: сьогодні його «Офелія» – одна з найвідоміших картин в світі, і багато і багато хто відвідує галерею Тейт, у першу чергу, через цю магічно вимальовану пані. А пам’ятник її авторові красується перед входом у Тейт Британія.

«Офелія» Еверетта Мілле

Переможний шлях мистецтва

Уже в 20-му столітті фонди галереї поповнилися завдяки меценатам колекцією полотен імпресіоністів і постімпрессіоністів, але лише 30 років тому відкрилася галерея Клора (названа по імені відомого філантропа), де експонується найбагатша колекція робіт Уїльяма Тернера — геніального британського живописця, якого називають «передвісником імпресіонізму». Художник заповідав свої полотна державі — 282 картини й понад 19 тис. акварелей, на початку 20-го століття вони були передані галереї. І біля кожного з них можна у захваті стояти годинами.

Кілька років по тому були відкриті філії галереї в Ліверпулі та Сент-Івс, а 2000 рік приніс музею «поповнення» – Тейт Британія залишилася «берегинею класики» – предметів живопису, скульптури і графіки майстрів 16-19 вв, а цариною модерного мистецтва стала «дочка» музею – Сучасна галерея Тейт.

Тейт Модерн та її мільйони

Ця галерея заслужено потрапила топ-10 найбільш відвідуваних музеїв світу, вона вважається дуже видовищною спорудою навіть сама по собі, без урахування експозиції. Недаремно спонсором таких виставок стала компанія Unilever, що виділила на ці цілі понад два з половиною мільйони доларів. Але успіх ексклюзивних робіт, які експонуються в такому видовищному місці, перевищив всі очікування спонсорів: 30 млн відвідувачів залу, і це лише за період партнерства з компанією.

Організатори самої Тейт Модерн теж не цураються меценатства: одна лише арт-програма для талановитої молоді, Пола Хемліна, що фінансується з фонду, «потягнула» на п’ять мільйонів фунтів. І з кожним роком в галереї все більше найцінніших мільйонів — її відвідувачів.

21-е століття з його фантастичною швидкістю розвитку технологій кидає виклики не лише людям, але й вічним цінностям. Мистецтво завжди тонко реагувало на щонайменші зміни в суспільстві, і цілком можливо, що галереї сучасного мистецтва скоро перейдуть у розряд класики, поступаючись місцем новим, ультрасучасним музеям. Ну а поки що Тейт Модерн — в авангарді світового мистецтва 21-го століття, і «зіштовхнути» її з цього п’єдесталу буде дуже непросто.

 Людмила Медведська

Пов'язані публікації