Музей чаю та кави

Музей чаю та кави. Експозиційна зала

Одна з найпоширеніших асоціацій з Англією — чаювання. Багато хто думає, що це «провина» Льюіса Керрола, який відправив свою Алісу у дивну подорож з божевільними чаюваннями. Але згадок про чашку чаю як про універсальні ліки та ледь не національне надбання зустрічаються у багатьох англійських письменників. А прославлений файф-о-клок вже давно став традицією, яка сформувала збірний образ британця. Погодьтеся, дивно було б відвідати Лондон і не зайти в тематичний Музей чаю та кави?

Монополія на бадьорість

31 грудня на порозі 17-го століття Єлизавета I видала указ про створення акціонерного товариства під назвою Англійська Ост-індська компанія. Стартовий капітал АТ на ті часи був більш ніж значний — 72 тисячі фунтів стерлінгів. Окрім багаторічних торговельних операцій в Індії, компанія відзначилася в історії тим, що саме за зразком її корабелень був закладений Санкт-Петербург. Цікавим є також наступний факт: Наполеон, який закінчив свої дні на острові Святої Олени, охоронявся військами Англійської Ост-ндської компанії, що зайняла острів раніше. Доленосне для англійських колоній в Америці «Бостонське чаювання» теж не обійшлося без її товарів. А все тому, що ця компанія століттями тримала в своїх міцних руках імпорт/експорт чаю та кави на європейському континенті. І звичайно ж — встановлювала на них свої ціни, фактично підпорядкувавши собі цей сегмент ринку на світовому рівні. Таким чином, напої, що дарують бадьорість, виявилися під контролем заповзятливих англійців.

Індія, звідки представники Англійської Ост-індської компанії століттями привозили чай, стала світовим гегемоном із виготовлення цього напою. Тут вирощували різні сорти й удосконалювали ті, які вже існували. Пізніше за допомогою змішування їх із китайськими контрабандними отримали цейлонський чай. Він вирощувався на острові Шрі-Ланка і, завдяки англійським торговцям, прославився на весь світ. Завдяки їм же Лондон на весь світ теж прославився — як столиця чаювань.

Чайний «Інтернаціонал»

Переправа чаю через гори Тибет. Західна Сичуань, початок 20-го століття.

У музеї розділені експозиції чаю та кави, оскільки заварювання чаю для британців — справжній ритуал, не менш значущий, ніж для чаєманів сходу. У чайній кімнаті музею для вас приготують цей напій відповідно до всіх правил і з урахуванням усіх тонкощів: температура води для заварювання, дозування, подача. Англійці трепетно ставляться до чаю, а тому не забули і про інших шанувальників цього напою, присвятивши їхнім традиціям в лондонському музеї окремі експозиції. Тут представлені японські піали для чаювань, вінчики, якими збивають чайні листочки, тематичні  набори кераміки, китайські фарфорові чашки дивовижно тонкої роботи, заварювальні чайники, серед яких зустрічаються як крихкі, так і важкі, що рекордно довго зберігають тепло.

Російські традиції чаювання улаштовувачі музею теж не обійшли увагою:  прекрасний у своєму блиску самовар, розмальовані підноси, блюдечка, з яких так любили сьорбати чай купці, закусуючи ароматний напій хрумким цукром. Традиційна чайна «закуска» теж не забута — бублики, сушки і навіть чайна баба нагадують відвідувачам про російських прихильників чаю.

Індія і Шрі-Ланка «відзначилися» в музеї картинами і гравюрами на чайну тематику. Хоча вони є одними з найбільших виробників чаю, оригінального посуду для чаювання з цих країв привозять мало — і в цьому напрямі ринок теж захопили китайці. Крім того, в залі виставлено вражаюче різноманіття посуду й аксесуарів для чаю. Можна тут також розглянути зразки різних сортів чаю, поміщені в спеціальні ємності для збереження аромату чайного листа. Цікавими експонатами багата чайна кімната, але чудовий аромат вже манить відвідувачів до іншої.

Кавова містерія

Кавові зерна після обсмажування

Каві — цьому фетишу трудоголіків — присвячений також окремий зал музею. Перед відвідувачами виставлені різні сорти, красиві сервізи, антикварні і сучасні кавомашини усіляких модифікацій, турки з ажурним різьбленням, кавові фільтри, приправи для приготування різних видів напою. Історія кави ще багатша пригодами і парадоксами, ніж історія її побратима — чаю. Улаштовувачі музею потурбувалися про те, щоб для гостей вона була доступно викладена в діаграмах, картах, а також у старовинних гравюрах. І звичайно ж, тут можна помилуватися процедурою приготування кави й насолодитися її божественним ароматом.

Музей чаю та кави славиться своєю сувенірною лавкою, а також змістовними семінарами і лекціями, які проводяться в закладі. Варто здійснити сюди всього один візит — і у вашому житті одним чарівним ритуалом стане більше.

 

 Людмила Медведська

 

Пов'язані публікації

  • WendellDUb

    Once again, I obtain a great number of fascinating folks and matters to debate below.
    In the event you continue to have some questions still left – feel free to write down me.